Повномасштабна війна суттєво трансформувала не лише економіку, а й ставлення українців до кредитів. Попри нестабільність, попит на позики зріс, а сама кредитна культура – дорослішала.
Регуляторні зміни, цифровізація та зростання довіри до фінансових компаній сформували нову фінансову реальність, де кредити стали звичним інструментом, а мікропозики – повноцінною частиною фінансового планування.
Ринок кредитування: від жорсткої регуляції до зміни поведінки клієнтів
Останні роки Національний банк запровадив низку регуляторних рішень, які повністю переформатували ринок. Головна зміна 2024 року – обмеження відсоткової ставки. Це вплинуло не лише на умови, а й на поведінку позичальників: люди почали брати більш довгі кредити і на більші суми, а мікропозики перестали бути “мікро” — вони фактично наблизилися до класичних банківських кредитів. Лідери ринку, зокрема Швидко Гроші, демонструють високий рівень сервісу, просту комунікацію та швидкий онлайн-процес, що безпосередньо формує довіру до сегменту МФО в цілому
Майже 60% українців користувалися кредитами протягом останнього року – це менше, ніж у розвинених країнах, але для України – рекорд. Кредит став частиною повсякдення.
Мікрокредитування як “чарівна паличка” під час кризи
Під час війни мікрокредитування зберегло свою популярність. Секрет простий:
- швидкість,
- зручність,
- мінімум бюрократії.
Спершу на онлайн-переході зіграв COVID, а згодом – повномасштабне вторгнення. Сьогодні майже всі сервіси працюють у цифровому форматі, і це стало їхньою ключовою перевагою.
Рівень задоволеності клієнтів високий:
- 70% користувачів задоволені фінансовими послугами,
- 69% готові рекомендувати компанії друзям.
Фінансові сервіси поступово вийшли на європейський рівень якості.
Довіра до фінансових компаній: що змінилося:
Якщо ще кілька років тому українці остерігалися небанківських установ, то зараз ситуація прямо протилежна. Цьому сприяли:
- покращений рівень сервісу,
- сучасні мобільні додатки,
- глибоке дослідження клієнтського досвіду,
- високий рівень NPS – майже 70%.
Крім того, популярність набирають розстрочки, які дозволяють планувати покупки на 6–9 місяців – від техніки до особистих потреб. Для багатьох українців це стало реальним інструментом планування бюджету.
“Дія” та верифікація – болюча точка, яка потребує рішення
Україна один зі світових лідерів у сфері цифровізації держпослуг. Але парадокс:
небанківські фінансові компанії поки не мають прямого доступу до верифікації через “Дію”.
Це створює нерівні умови між банками та іншими фінансовими установами.
Доступ до “Дії” для всього ринку дозволив би:
- підвищити якість даних,
- посилити безпеку,
- зменшити шахрайство,
- зробити послуги більш зручними для людей.
Очікується, що це питання буде вирішено у межах гармонізації з європейськими стандартами.
Регуляція і “чистка” ринку: фінансові компанії стали сильнішими
Національний банк провів масштабну перевірку ринку:
- вивів недобросовісні компанії,
- заблокував установи з походженням з країни-агресора,
- посилив вимоги до корпоративного управління.
Результат – рівень довіри зріс:
- до НБУ – 61%,
- до банків – близько 38%,
- до небанківських установ – 30% і росте.
Ринок стає цивілізованим, прозорим і передбачуваним.
Фінансова грамотність та відповідальність: українці дорослішають
Прийняття Закону “Про споживче кредитування” стало точкою перевороту. Він встановив:
- чіткі правила комунікації з клієнтом,
- вимоги до розкриття інформації,
- більш цивілізовані методи стягнення боргів.
Українці почали:
- читати договори,
- рахувати переплати,
- обирати строки, що підходять під їхній дохід,
- планувати платежі на 14, 21 або 30 днів.
Люди стали більш свідомими та відповідальними, а клієнтський досвід значно покращився.
Підсумок
Український фінансовий сектор справді дорослішає.
Онлайн-кредитування стало нормою, довіра до фінансових компаній зростає, а поведінка клієнтів стає більш відповідальною та усвідомленою. Попри війну, економічні виклики та нестабільність, українці продовжують користуватися фінансовими інструментами – але вже більш розумно, раціонально та професійно.
Залишити відповідь